на принтере можно сразу матрицу печатать, я так и сделал для своего, печатал из пет пластика с высотой слоя 0,1 , после дунул грунтом из балончика 500-кой шлифанул получилось почти идеально. Покажете?
на принтере можно сразу матрицу печатать, я так и сделал для своего, печатал из пет пластика с высотой слоя 0,1 , после дунул грунтом из балончика 500-кой шлифанул получилось почти идеально. Покажете?
Оце колупаючись у носі розмірковуючи про тлінність буття, зупинив свій погляд на дюрках в стійках шассі, що присутні є трохи вище за вісі. Скоріше за все призначення вони мали для кріплення обтічників колес. Хоча самих обтічників в комплекті не було.
І спало мені на думку використати їх (ці дюрки) для заспокоєння власного організму підсилення стійок шасі, щоб вони не прибиралися за умов жорсткої посадки...
В роверному магазині були придбані так звані "підсилені" шпиці діаметром близько 3 мм та встановлені на відповідні місця. Таким чином - з'явилася трапеція, що не дає основній стійці "скластися", якщо з'являється такий момент.
Отвори в фюзеляжі просвердлені таким чином, що вони входять в тіло соснових "кутків", які зв'язують мотошпангоут та бокові стінки.
Також підсилення та красоти задля ці отвори ушляхетнено заклепочними головками.
В разі потреби ці шпиці можна швидко прибрати.
Хмм...цікава ідея, чому б і ні?
Підтримую!
Напад росії на мою Україну не сприяє творчості. Але, щоб "дах не їхав" треба місцями хочь чимось себе відволікти.
Тому попередніми тижнями потроху займався виготовленням капоту.
Після деяких експеріментів з 3Д-друком прийшов до висновку, що буду робити негативну форму, аби зменшити час на обробку виробу. Форму довелося друкувати з чотирьох частин, щоб біль-менш коректно все видруковувалося.
Тобто - одна половинка форми склеєна з двох друкованих частин.
Зразу скажу, що виходить все не ідеально (можливо з-за вжитого матеріалу друк трохи веде і є дещо нестиковки), склеєні частини потім доводилося підшпакльовувати та ґрунтувати з середини.
Ось що в наслідку вийшло. Не став лізти "глибоко" з проектуванням, вирішів, що після викладення склотканини якось стулю та й піде...
Закінчення по капоту -
Промазав внутрішню поверхню розчиненим в бензині "калоша" воском та виклав склотканину на "лариті". Один шар 0,03 мкм + 3 шари 0,055 мкм.
Гнутими ножицями обрізав краї, стулив форму, позаду затис прищіпками, зпереду стягнув кільцями гуми. Проклав по 3 підсилюючі стрічки склотканини 0,055 по шву стика та лишив висихати.
Після полімерізації смоли форма без питань розкрилася та "вилупилася" заготовка капоту. Не все так погано!
Звісна річ - такі не ідеально, є незначні бульбашки, щось довелося трохи підшпаклювати, бо склотканину клав без першого гелєвого шару - просто промазав смолою та виклав. Не хотілося заморачуватися.
Прошпакльовано, вирізані технологічні отвори, поґрунтовано...
Пофарбовано з "брязкальця"...
Та притулено на своє місце. Наче не дуже погано.
Висновок - можна робити. Результат мене цілком влаштовує. Зважаючи на те, що така робота - то це ще й чудовий практикум для мізків.
Вага капоту 70 грам.
Сьогодні приклеєно фонар. Вирішив таки його лишити "під метал" без всякого тонування. Може колись згодом і перефарбую в чорний, але зараз не хочу витрачатися на фарбу. Не принципово зовсім.
Вчора-післявчора протягнуті та підключені паливні рурки, зроблені тяги для "чоку" та газу.
Власне - все. Можна заводити. Може, також згодом, зроблю нормальний глушник, але то вже - колись.
Наразі літак відправляється до комори чекати нашої перемоги та відновлення дозволу на польоти.
Чудова пташка !!!
А фонарь можно и прозрачный. Как то дубово , закрасили стекло, как же пилоту?)))
С Пасхой пане Юрий !!!
Трохи намітився рух по літаку. В сенсі - роблю глушник, про який була давня думка.
З тілом глушника наче все більш-менш зрозуміло - в шафці дружини був знайдений аерозольний балон з-під якоїсь "хімії". Поточені "нутряності", але все це тепер треба зв'язати з двигуном...
Після деякого обмірковування вирішив спробувати зробити вихлопний колектор з гофрированого газового шлангу. Наче роблять такі люди і працює. Не знаю - може він згодом прогорить, але - спробую.
Були колись питання - чи паяє той латунний припой нержавійку? Так от - паяє.
Тепер трохи в деталях...
Придбано шланг діаметром 3/4 інча. Замальовано вихлопне вікно, та трохи додано на овальність.
Штатний кінець вирішив не рушити, відрізав майже все та трохи сплюснув в лещатах, щоб отвір більш підходив до вихлопу.
З 2-мм заліза вирізав фланець.
Та припаяв до трубки його латунним припоєм, що вже два роки тому був успішно опанований при побудові вихлопного колектора для Moth Minor.
Стикування колектора та тіла глушника буде виконане за допомогою термостійкого патрубка, що трохи раніше був знайдений на полицях Аліекспресу.
Далі буде...
P.S. Сайт наче запрацював адеватно, дяка адміну!
Трохи просування...
Доробив "тіло" глушника. Лишилося поточити та встановити стійки кріплення.
В тих "лапках", що прикручені позаду, передбачені отвори для антівібраційних гумок.
З невеселого - тіло глушника вийшло вагою 110 грамів. Вихлопний колектор ще не важив, але він не дуже важкий - думаю, грам 30 може. Тобто - десь разом сподіваюсь вийти на приблизно 140 гр. Штатний полум'ягасник важить 70. Сподіваюсь, що воно того буде варте.
Далі ще...
Эту тему просматривают: 1 (пользователей: 0 , гостей: 1)
Ваши права
|
|
Ответить с цитированием
