Моя нова літалка - SuperFANKY як у WOXа

[ZENITE]

Просування.

Зранку троху попрацював татом Карлой - рубанок та шкурка в допомогу для формування передньої кромки крила.



Потім потихеньку клеїлися елерони та різний дріб'язок для майбутнього фюзеляжу.



Eлерони досихають...



Остаточно зашито центроплан крила. Бальза красиво колом вирізана, бо там в фанерний майданчик будуть впиратися плястикові гвинти кріплення крила. Така інкрустація бальзи на зашивці викликана тим, що за катастрофічним нестатком тієї самої бальзи панель довелося зклеїти з трьох різних шматків.



І трохи готуємо деталі для фюзеляжу.

[Master flight]

Гарно! продовжуйте далі ми чекаємо фото та відео весняного обльоту

[ZENITE]

Гарно! продовжуйте далі ми чекаємо фото та відео весняного обльоту

Дякую, сподіваюсь, що з цим все складеться найкращим чином!

Попутне питання, навіть два - десь 1600 мА акка чи достатньо буде для живлення борта та "запальнички" і чи хтось користується таким девайсом, чи вартий уваги?



Сьогодні особливо нічого не зрушилося - ведеться роботи з боковинами фюзеляжу. Наприклад, вирішив все ж пустити стрингери з сосни, хоча автор застосовує бальзу. Хоча и бальза буває важча за сосну. Яка в нього - невідомо. Та трохи звузив хвостові панелі під серви, з'економив десь під 8 грамів!





Маємо вже підсушені боковинки -



Та просуваємось далі в приклеюванні стрінгеров та т. і. -



Не дуже багато сьогодні, але на кінець дня маємо майже завершені боковини -



Ліричний відступ... Наступне фото - так би мовити еволюція моїх модельних ножів.
Зліва направо -
1. Ніж з 60-х, що колись подарував мені дядько по матері, який свого часу вів авіамодельний гурток в Підмосков'ї. Досі іноді стає в нагоді, коли треба щось грубе постругати.
2. Не мій, але схожим ножем я користувався десь в році 73-му...
3. Модельний ніж, яким я користувався майже до кінця 90-х, виготовлений мною з полотна німецького дискового ножа KNAUFF (дуже якісна сталь), яким на початку 80-х різали рулонну плівку на "Свемі". Було "круто" на той час. Середина ручки з 1,5 мм фанери, "щоки" - з твердої бальзи, вкритої емалітом.
4. Американський модельний ніж PRODGE під лезо №11, який з'явився у мене в кінці 90-х - на початку нульових, коли став доступним інтернет-шопінг. Проблема з заточуванням леза десь с того часу загубилася - затупилося старе - викинув та поставив нове. "Захід" такими користується з 50-х років *...
5. Модельний (макетний) ніж японської OLFA - дуже якісна заточка та сталь під певні завдання, користуюсь десь з 2015 року, коли отримав його в дарунок на Новий рік.

[krasniybaron]

хтось користується таким девайсом


Самий тумблер там слабий, його можа використовувати як керуюючий (на розрив), для якихось там,павербоксів, мосфетів і т.д. Я так гадаю, що вібрації ДВЗ його бистренько розтрусять.

[Master flight]

Такий вимикач дійсно не дуже надійний, я як починав вступати в «бензо» пілотування, робив вимикач самостійно, з радянського тумблера який щоб переключити треба було ледве не вивихнувши плече здвинути з місця, зараз використовуючи силові приймачі, питання вимикача відпало, оскільки тепер вимикач вирубає суто сигнал приймача, і не несе струмового навантаження. Заправну горловину можна або виточити самому, або купити готову, вони там в районі 100грн. Акум все ж раджу в районі 2200. Або якщо є змога роздільного живлення то щось типу 1500 мАч дві штуки. Я використовую на живлення і на запалення один і той самий акум завдяки спеціальному «кілсвітчу»

[ZENITE]

Дякую за поради!

Різні справи гальмують просування, але...

робляться закінцівки крила:



міряємо крило до начерку фюзеляжу -



Коли оброблені закінцівки притулилися на своє місце то виявилася така собі непрємність. До креслень вкралася прикра помилка - закінцівки виявилися коротші за потрібне.



Крім того поперечні елементи не стикувалия з нервюрою* *. Ганьба на мою сиву голову...
Що робить - довелося розрізати закінцівку та доточити необхідне.


Далі вирішив навісити елерони та приклеїти закінцівки до крила.Навішення елеронів - то врізання завісів в першу чергу. Колись вже давно прикупив був такий комплект



За його допомогою робота з врізання завісів дуже спростилася.







В місцях врізки завісів підсилив кромки шматочками бальзи, бо 7 мм "тіла" здалося меня трохи замало.



Ах... Зовсім забув - ліричний відступ - в передвечір Різдва, хто його святкує завтра -

[ZENITE]

Ну, ось і елерони зайняли своє місце -



Треба б додати "косинкі" на кутках - просятся вони туди, на мій погляд...
І приклеєні закінцівки багатостраждальні, нарешті.



Поки все це сохне, можна потроху зайнятися стабілізатором...



В цьому проекті доволі часто доводиться склеювати смуги бальзи між собою, щоб отримати чи то ширшу, чи то довшу смугу.
Тому - трохи про процес такого склеювання, на всяк випадок, може комусь стане в нагоді.

Смуги, шо стреба склеїти, притискаються одне до одного на рівній поверхні та фіксуються, наприклад - голками чи гвіздками.



Далі - на місце шву наклеюємо смужку будівельної липкої стрічки.



Потім перевертаємо заготовку, надламуємо по шву та наносимо на торці, що склеюються, клей.



Стискаємо надлом на рівній поверхні та прибираємо зайвий клей.



Приважимо чимось заготовку, щоб висохла в рівному стані. Після висихання клею шви можна злегка пошкурити наждачним папером на бруску.



А просування по проекту наразі таке - майже сформовано стабілізатор. Нагадаю, що верхній та нижній шар формується смужками бальзи 2,5х12, внутрішня контурна частина з бальзи 7х7, перемички - 7х5. Загалом товщина виходить 12 мм і "швелєрна" конструкція в перерізі, що для міцності має бути досить.

[ZENITE]

Завершуємо стабілізатор



та починаємо роботи з кілем літалки.
Широкої та рівної дошки, щоб там вмістився кіль, не знайшлося, тому довелося взяти якусь мебельну полку, покласти на неї шматок тонкого (6 мм) пінопласту та притискати бальзу голками. Лишив все - нехай
висихає. Завтра, сподіваюсь, продовжимо.



Приблизно закінчено стабілізатор - пошкурені кромки, врізані завіси та лишилося вклеїти кабанчики.



Вага виявилася 100 грамів - така, як і в автора моделі. Може навіть легше, зважаючі на такі собі ваги.



Продовжено роботи з кілем... Каркас зібрано, нехай досохне і можна пошкурити кромки та врізати завіси.





І трохи попрацював з крилом - вклеїв "кутки" де вони "прохалися", наклеїв утримуючі підпірки на закінцівки та закрив тонкою фанерою дюрки в центральних нервюрах. Ці самі дюрки з'явилися незаплановано...
просто забув, що там не треба було випилювати. Та дарма, фанера трохи підсиліть паз центроплану і бальза там не буде заминатися на кутках.

[ZENITE]

Оброблено кіля. В цьому стані вага становить 40 гр.





Крило також пошкурено та відправлено на гачок, поруч з кілем та стабілізатором, чекати на чергу настуного до нього "підходу".
Вага крила в цьому стані 840 грам.





Ну, треба впритул братися за фюзеляж.
Придумалися такі "затискувачі" з квадратного люмінієвого профілю (а він - рівний!) для бічних панелей. Гвіздками закріпив профіль по лінії та приміряв панелі.







Наче все виходить, навіть стабілізатор стає як потрібно...



Можна склеювати. Але, перед склейкою згадав, що треба б прокласти кабелепроводи до хвостових серв. Ну, поки є гарний доступ до внутрішніх стінок.
Що і зроблено.

[ZENITE]

Тепер склеюємо бічні панелі з шпангоутами та перемичками. Хвилюючий момент - від того, наскількі рівно все зроблене буде залежити і результат. Згодом побачимо...







Поки клей сохне, можна щось другорядне робити - вклеїв панель під серву рудера та почав зашивати підгаргротну частину бальзою 2,5 мм... яка вже скінчилася... Для подальшої праці доведеться почекати, поки щось приїде...





Можна вже приміряти крило до фюзу. Наче все попадає як слід. Хоча - ду-у-у-уже щільно... Треба було більші проміжки в ширшині закладати. Хоча... там жеж додалося трохи фанерки, от воно й...





Низ зашито бальзою 3 мм. На кінці фюза передбачимо майданчик з 3 мм березової фанери - там буде прикручено хвостове колесо.



Щоб рухатись далі треба б вклеїти передній шпангоут та в нього - гайкі кріплення двигуна. Тобто - поверх першого шпангоуту з 3 мм березової фанери ще додастся... Вирішів додати ще два шари такої-ж...Для випілювання свористався колись випробуваною особисто (навіть відео на Ютубі викладав з велкою кількістю переглядів) технологію переноса зображення на фанеру. Роздруковуємо зображення на лазерному принтері, потім змочуємов фанеру ацетоном чи іншим подібним розчинником, накладаємо зображення, зверху ще прасуємо змоченою в розчиннику ганчіркою... Знимаємо папір - маємо лінії на фанері чи бальзі, наприклад. Результат для подальшого випілювання лобзиком - задовільний.
Ну, це ще поки до нас не дісталися сучасні технології в вигляді CNC... втім - чекаємо!



Також напиляно шпангоути гаргроту та приміряно їх на свої місця. Наче все співпадає.