До речі, сьогодні збирався до вас ввечері, щось таємнеСообщение от Юрец001
а я молчу как партизанпоробити. але... порвався пасок на машині... тимчасово лишився колес
. Добре хоч тільки-но тронувся їхати.
До речі, сьогодні збирався до вас ввечері, щось таємнеа я молчу как партизан
Продовжимо...
Фюзеляж отримав відповідні надписи. Цікаво, що на знайдених фото надпис "LIMITED" знаходиться тільки з правого борту. Можливо, що десь є і зліва, я так розумію, що в процесі експлуатації літаки подфарбовуються чи перефарбовуються завжди. Неодноразово те помічав, розглядаючі фото того чи іншого прототипу в мережі. Навіть музейні екземпляри час від часу "підновлюються", і добре, коли "рівними" руками.
Влеєені всі "вушка" в капот -
Пофарбовані колесні "диски" -
Зайняли своє місце штатні "штанці". Цю фінішну обготку зробив знов таки з вкритого шаром АК-20 електрокартону 0,3, який сзередини ще армовано фольгою від пивних бляшанок. Склеював все на 88-му.
Ну, і довелося нашвидкоруч збудувати полицю для цього апарату. Взагалі-то для "домашньої" експлуатації (сподіваюсь достатньо довгої) крило не планую розбирати. Так простіше, бо до машинки влазить добре. І тут на полицю воно теж без питань ляже.
І змонтував тросове керування рулем напрямку. Троси 0,6 мм. На качалку руля троса навішені за технологією, що добре себе зарекомендувала на TURBULENті.
З появою капоту та відповідних отворів в ньому постало питання - як реалізувати чок? Примудрувалося витіювата тяга, що утримується в просторі вушками на щитку з оцінкованого заліза
В чому і є наступне підтвердження світлинами:
Дошка приладів, НІ - дошки! В передній кабіні повнофункціональна, в задній - така собі убога...
І, нарешті, пілот... вірнише - пілотка чи пілотесса?
Попрохав свого друга-художника промалювати "риси обличчя" - очі, брови, губи... Не знаю, що він там собі уявляв, коли творив - художники, вони такі... художники, але обличчя вийшло суто жіноче.
Отже, знайомтеся - місс Ханна!!!
Егеж, шарфик - шовковий!
[QUOTE=ZENITE;860163]З появою капоту та відповідних отворів в ньому постало питання - як реалізувати чок? Примудрувалося витіювата тяга, що утримується в просторі вушками на щитку з оцінкованого заліза
В чому і є наступне підтвердження світлинами:
......... З ЗАЛІЗА !? ДА ЩЕ І З ОЦИНКОВАНОГО ?
Якось воно не дуже кашерно.
Маестро , невже у вашому місті не знайшлося навіть і клаптика авіцийного металу що зветься не нашим словом "Дюраль"?
Та знайдеться, але я не вмію його гнути під прямим кутом. Чомусь він в мене ламаєццоневже у вашому місті не знайшлося навіть і клаптика авіцийного металу що зветься не нашим словом "Дюраль"?
Це ж елементарно , Ватсон.Та знайдеться, але я не вмію його гнути під прямим кутом. Чомусь він в мене ламаєццо
Треба спочатку зробити термообробку того місця, яке збираєтеся гнути. Для цього приготуйте таке : пасатижі, щоб тримати люміній при розігріванні , посудину з водою для охолодження того люмінія, та звичайний. сірник ( можна навіть вже без сірки ).
Нагріваєте люміній ,тобто дюраль, наприклад над факелом газової плити і контролюєте ступінь нагріву. Для цього берете сірник и його чистим кінцем, на якому немає сірки , намагаєтесь щось намалювати саме на тому місці дюралевого листа яке грієте. Як тільки кінець сірника почне малювати чорну смугу, то опускайте той дюраль весь у воду , так щоб він аж зашкварчав .
От і вся термообробка
Тепер можете одразу і гнути той лист, але тільки перші 2 години після термо-обробки, не пізніше, і лише один раз. До речі, внутрішній радіус кута в місті згинання має бути не менш ніж 2 товщині листа. , Тобто якщо лист товщиною 1 мм , то радіус має бути не менше 2 мм
Це вже перевірено не один раз ?
Два такта. Фу!
Вариант первый, использовать профиль из авиационного метала, убрав все лишнее.
Если дюраль нагреть на газу до состояния когда лучинка будет оставлять след и сразу гнуть, то возможно все получится.
На мій погляд є помилка... Щоб його зігнути - треба відпустити! нагріти до 350-500 гр (в залежності від марки) і медленно охолодити, або гнути горячим, це процедура отпуску.... щоб закаліти - треба нагріти й швидко охолодити... це буде калка... то в двох словах))))
Ні , помилки немає. Для дюраля це і є щось на кшталт закалювання . Справа в тому що Дюраль після такого закалювання набирає поступово міцність.
До речі , відсотковий склад компонентів цього сплаву знайшли випадково після "разгільдяйства " одного лаборанта.
Це нам розповідав викладач металознавства на лекціях в інституті. Справа була так.
Кожного разу в лабораторії після виготовлення нового сплаву перевіряли його міцність одразу ж після охолодження .
Але одного разу у п’ятницю лаборант поспішав на побачення і не встигав перевірити міцність нового сплаву. Тому він і вирішив що не буде нічого страшного, якщо перевірить його міцність в понеділок рано вранці , поки нікого ще не буде в лабораторії і запише показники в журнал так , начебто то було у п’ятницю.
І ось в понеділок коли він перевірив міцність і виявилось що цей сплав має міцність майже у 2,5 рази більшу ніж алюміній, якого в сплави було більше за інші компоненти.
Коли в лабораторії почався робочий день і інженери побачили результати перевірки , то , звісно там почалося святкування. Усі раділи що винайшли нарешті новий сплав. Але коли вони наступного дня зробили вже велику плавку одразу ж (як то було у них заведено)перевірили міцність, то були шоковані. Міцність була набагато меншою ніж вони отримали «п’ятницю» .Так було кілька разів, поки лаборант не почав підозрювати, що дві доби перерви ,про які він промовчав мабуть щось значать. Він зізнався в цьому. Звісно його спочатку наказали за це, але коли вони повторили дослід з перевіркою міцності через 2 доби то отримали результати ті що були в понеділок.
А лаборанту було скасовано "покарання"
Ось так і винайшли Дюраль.
І виявилось, що після повторного закалювання дюраля картина з міцністю повторюється майже так само. Цей процес називають «старіння після закалювання»
Эту тему просматривают: 2 (пользователей: 0 , гостей: 2)
Ваши права
|
|
Ответить с цитированием
