Війна путінської росії проти України

[vitos]

оновлений букварик

[Стрелок]

Сегодня у нас вечер полит плаката.
Некоторые очень смешные:

[Vikar]

От жеж. На самом интересном месте. Уже были подогнали 20-тонный кран. Кран начал ьбыло выполнять маневр. Но пока непонятно, то ли для выхода на точку работы, то ли чтобы уехать. И тут стрим вырубился...

Что-то пропустил.
О чем речь то?

[Вадим Ру]

http://www.milnavigator.com/raketnyj...boty-vedutsya/

http://www.milnavigator.com/na-vooru...rovannyj-tank/

http://www.milnavigator.com/ukroboro...e-v-etom-godu/

Кажись наши брешуть и сказки сочиняют уже чуть не круче кремлёвских рашистов - такое перевооружение и импортозамещение, шо кажись скоро знаменитый "батут с арматой" переплюнут!!!

[ALEK.SANDR]

Смотрю и радуюсь..Пока не приложился к асфальту (хотя наверно уже да)..Только в начале декабря был в Днепре , и думал - когда истукан упадёт..Свершилось..Ну вот, завтра буду в Кривом Роге - есть там памятники врагам Украины?- Если есть.. Через два месяца не будет... Хунта - надобраніч. Завтра о 6-ій ранку виїзд з Києва ..Дорога слизька..Але сподіваюсь , що усе буде гаразд..

[vitos]

"Хунта буде!": во Львове участники "Марша справедливости" в поддержку заключенных патриотов собрались под магазином Roshen. Видеоhttp://gordonua.com/news/society/hun...eo-117743.html

[Стрелок]

Кажись наши брешуть и сказки сочиняют уже чуть не круче кремлёвских рашистов - такое перевооружение и импортозамещение, шо кажись скоро знаменитый "батут с арматой" переплюнут!!!

Ага. Добро пожаловать в мир виртуальной реальности.

Никогда столько не врут, как во время войны, после охоты и до выборов.
(Отто Фон Бисмарк)

Только вчера подводными лодками в степях Украины стращали
Страшно представить, что придумают завтра...

[Вадим Ру]

http://matios.info/uk/novini/tak-zva...vy-chastyna-2/ - нате вам ещё одного большого борцуна за справедливость "по закону". Циферками страшными владеет чётко, но веры ему ни на грамм. Матиос в общем....

- - - Добавлено - - -

Borys Humenyuk
·
- Шо ти обнімаєш ту буржуйку, наче то дупа твоєї Соломії, - каже голос із темряви, - посунься; дай людям з холоду обігрітися, - «люди» - це я і їхній ротний командир.
Пригинаю голову, каска однаково дістає стелі, однією рукою намацую стіну, іншою притримую автомата, проходимо далі всередину.
У бліндажі темно. Коли темно, то наче не так холодно. Генератор запускають лише в крайньому разі. До позицій ворога 400 метрів. На звук б’ють. Привіт, мужики. Дай Боже здоровля й тобі.
- Якби ви знали, яка дупа в моєї Соломії! – озивається другий голос від грубки, дочекавшись, коли всі всядуться. Регіт. Підтрунюють одне над одним. Добре. Живі.
Прогримів вибух. Стіни здригнулися. Цівка піску посипалася зі стелі. Одиночний постріл з боку сєпарів. Провірка «на бдітєльность». Здається, з СПГ.
- Шось ти останнім часом ходиш зажурений, Лемку? – той самий голос із темряви, - ану кажи, шо тебе гризе?
- А як мені не журитиси? – чергова фраза змушує мене посміхнутися; в моєму дитинстві так розмовляли казки, - півтора року воюю в ОУНівському підрозділі, і раптом - всьо! Фертик! Пропав жовнір! Пропав чоловік!
- Ти, тойво, заспокійся. Випий чаю. Тобі який краще? Дохтор каже - липовий. А не приповідай, як баба. Кажи толком: шо тобі є?
- Шо мені є, шо мені є! Я, цейво (навіть стидно сказати), гей би соціаліст.
Пауза тривала стільки, стільки зазвичай летиль мінометна міна перед тим, як гепнутися десь коло тебе, себто секунд 5 або 6.
- Хто ти є, Лемку?! (А бодай би тя грім ясний пальнув!) А я ше спав з ним під їдним бушлатом, з їдної тарілки їв!
- Соціаліст.
- Ади! Коло буржуйки мозок розпарив. Геть від сеї войни здурів.
- Та то він косить на дурку, - озвався третій, - хоче, шоб його комісували. Мовляв – дивітся – я дурний, як Павка Корчагін. Завдайте мені шпалу на плечі і покажіть, у якім боці Стрий.
Сміх.
- Ви кричіть на мене, братчики, кричіть, бо я вже чоловік пропащий. Куди не йду, шо не думаю, а думка на їдно навертає: забрати всьо в багатих і роздати бідним. Забрати всьо в багатих і роздати бідним. Ая! І хто я після сего? Соціаліст!
Наступна пауза тривала ті самі секунд 5-6. А потім хвилину бліндаж розривав сміх.
- Подивися на сего соціаліста! – казав перший голос із темряви, - а, может, ти розбійник? Лемки всі - батяри. І ти – один з них.
- І шо, правда! Таке може бути? Я ніякий не соціаліст? (Сказати по правді, соціалістом мені було би бути позорно). А розбійник – то єнча справа! Розбійники в почоті. Розбійник – то файний чоловік!
Прийшов розвідник. Протиснувся боком у тісне приміщення. Присвітив ліхтариком. Знадвору війнуло холодом. Розмова, наче нехитрі солдатські пожитки на шнурку, зависла у повітрі. Мені час. До кулеметників. На іншу позицію. Недослухану історію довелося обірвати на півслові, всупереч літературним нормам. Закони літератури безсилі там, де діють закони війни. Бувайте, хлопці. Бережіть себе.

[viox]

Что-то пропустил.
О чем речь то?

Коротко

[Vikar]

А с названием города что решили?