Не только, при этом со стороны обоих правительств и СМИ. Но зачем нам это? Зачем сильнее лить воду на мельницу вражды?Сообщение от GraveDigger
Не только, при этом со стороны обоих правительств и СМИ. Но зачем нам это? Зачем сильнее лить воду на мельницу вражды?
Не обращайте внимание на непонятчиков. Оно наконец-то пространно высказалось - тэрпэць мабуть урвався. Буває, аби не увійшло у повсякдення.
Лучше вот это прочитайте.
http://repka.club/blogs/item/830-vechirnia-kazochka
ВЕЧІРНЯ КАЗОЧКА...
Дохтур вирішив виключно задля експеримету подати серйозне оповідання у форматі "тільки для друзів".
І разом з тим спробувати переконати, що він все ж володіє українською мовою і здатен писати не тільки на суржику.
Але наскільки добре у нього вийшло, судити вам…
- Євгене, негайно припиняйте крутитися! Люди дивляться,
- обурювалася сувора дама у величезній в'язаній шапці, спопеляючи поглядом немолодого чоловіка, чиїх скронь ледь торкнулася сивина,
який навіщось крутився на місці, розставивши в сторони руки і голосно сміючись.
- Але ж це ж весело, Клавдіє Іванівно. Ось спробуйте, - відповідав чоловік.
- Ще чого, - шипіла дама, намагаючись схопити його за рукав.
- Тоді не заважайте. Дивіться, і не заважайте ...
Перехожі здивовано озиралися, криво посміхаючись і перешіптуючись між собою.
- Важко вам, напевно... - голосно поспівчувала дамі якась незнайома бабця.
- Мій теж ось так пив, а потім помер ...
- Та йдіть ви! - Огризнулася дама, червоніючи. - Євгене, ну досить, будь ласка. Незручно ж...
- Е-е-ех! - Чоловік хвацько крутнувся останній раз і завмер, насилу намагаючись втриматися на ногах.
- Ось бачите, голова паморочиться, - добивала його дама перевіреної ласкою.
- І треба воно вам, у такому-то віці? Ви ж не дитина мала, їй Богу!
Раптом пішов сніг, вкриваючи мокрий осінній тротуар білими пластівцями, які тут же танули, ледве торкаючись асфальту.
- Ух ти! - Зрадів чоловік і взявся ловити сніжинки ротом.
- Боже, він знову збожеволів, засмутилася дама, сплеснувши в долоні.
- Сил моїх більше немає!
І раптом заплакала.
- Навіщо ви так?..
Чоловік дбайливо взяв даму під руку і обережно повів повз однакові сірі висотки та байдужі каштани, що готувалися скинути останні залишки листя.
- Що, соромно тепер?
- Казна-звідки виринула бабця і переможно накинулася на них.
- А чи вам не все одно? - здивувався чоловік.
- Спробуйте краще насолоджуватися життям, ніж втручатися в чужі справи. Тим більше, часу у вас так небагато лишилося.
Стара образилася і зникла.
- Але ж вона права, навіщо ви мене мучите?
- Ображено запитала дама.
- Клавдіє Іванівно, ну чому ж я вас мучу? Невже вам погано, коли мені радісно?
- Але ви ж доросла людина, Євгене. Що подумають інші?
- Та яка різниця! - В серцях вигукнув чоловік.
- Яке мені діло до інших, коли я просто хочу радіти життю? Кожному дню, кожній хвилині.
Плювати на правила й тих, хто витрачає час, дотримуючись їх і примушуючи до того інших. Життя шалено коротке!
- Але ви не в пустелі живете, а в суспільстві.
- Про яке ніхто не згадає через якісь бодай двісті років. Будуть ходити люди повз цвинтарну огорожу і байдуже дивитися на імена та прізвища,
не замислюючись, хто там лежить, чим він жив, і чи дотримувався правил пристойності.
Деякий час немолода пара йшла мовчки. Дама старанно не помічала рідкісні спроби чоловіка зловити чергову сніжинку, а він ні на мить не відпускав її руки.
Нарешті вони вийшли на віддалений безлюдний пустир.
- Тут? - Запитала дама.
Чоловік ствердно кивнув.
- Ну ви там... Якщо наших побачите, обов'язково передайте привіт. Добре?
- Тихо попросила дама, насилу стримуючи сльози.
- Клавдіє Іванівно, обов'язково передам, як побачу,
- запевнив її чоловік і ніжно обійняв.
- І пам'ятайте: життя коротке, тож беріть від нього все, що можна, і насолоджуйтеся, поки є час.
Бо там, за небом, - він вказав пальцем на важкі хмари, які зависли над містом, - уже буде дуже пізно.
Чоловік м'яко відсторонив даму і посміхнувся.
- Прощайте, Клавдіє Іванівно. Далі я сам. Е-е-ех!
- І побіг геть, підстрибуючи, наче дитя.
- Прощайте, Євгене... - Дама перехрестила його і розридалася.
Додому вона йшла сама, остаточно занурившись в старість. Навіть зовнішність і хода її змінилася, ставши схожою на обережне старече човгання.
- Як ти там, Женя ... - тихо шепотіла дама, ковтаючи сльози і ховаючи обличчя від перехожих.
- Де ти там?..
- Я тут, Клавдіє Іванівно! - Почувся знайомий голос і дама вкотре побачила тонкі контури чоловіка, що проступають посеред вулиці.
- Ні, ні, завтра, - злякано відмахнулася вона.
- Завтра я повернуся і проводжу тебе знову. І ти будеш грати, немов дитина.
А я буду червоніти. І відчувати, що ти тут, поруч. Кожен день, рік за роком. Доки ми не зустрінемося десь там, за небом ...
- От дурепа! Білочка, не інакше, - відзначила про себе бабця і, проводжаючи даму сердитим поглядом, крикнула їй услід:
- Пить треба менше!
А потім неспішно пошкандибала, розмірковуючи про щось своє...
Пруф пожалуйста.На ваше многословие жаль тратить время на ответ. Ибо глупости пишете. Просто приведу пример - за плакат "Миру-мир!" или "Нет войне!" в Питере менты заломают руки за спину, закинут в автозак и увезут в КПЗ.
Поправка. Не менты, а полицаи. Теперь они так называются.
А вот за то что в Украине за российский флаг или георгиевскую ленточку сделают похуже - при этом не полицаи, а "сознательные граждане" - это факт ;)
Ну-ну... идите лучше и в самом деле летайте.
Я же говорю - дураков во власти везде хватает ;)
Навіть на нашому форумі.....
Джемилев как побитая балонка, бегает по всему миру и выпрашивает бабла.
Синку ,тиб посидів на колимі ,стільки ,скільки відсидів Джемільов,а вже потім хвоста підіймав би....Це так ,для прикладу,а в тім,Геннадій прав,вітрачати на таке час марно......В бан....
Ещё рано в бан. Думаю будет продолжение. Может и правда просто сошлись звёзды в одну линию сёгодня.....
Отличная идея продолжить диалог - послать человека ;)
Да ладно - идите лучше с земляками пообщайтесь - в реале пар выпустите, если конечно город правильно указан.
Да мне собственно - без разницы - где он сидел. И с чего эт у нас ходки на зону стали заслугой?
Я рассказываю - как он себя сейчас ведёт. А именно - бегает и выпрашивает, пиариться и всё. Мы все прекрастно понимаем - что ничего он сделать не может - но пытается зарабатывать гранды. Если он хочет добра ДЛЯ СВОЕГО НАРОДА - так он должен не бороться за "призрачную" идею, а договариваться и выбивать льготы для своего народа. И делать это не с западными друзьями, которые дадут бабла, а с властью, которая сейчас контролирует ситуацию в Крыму.
- - - Добавлено - - -
Собственно - за что в бан? Я кого то оскорбил? Высказал своё мнение - не более. Или бан - лучший способ заткнуть собеседника, мнение которого не совпадает с вашим?
Да нет, отличаются. Русские отличаются от Украинцев,хотя бы тем количеством гадости,которую они умудрились сделать всем своим соседям.Своим "русским миром" от которого уже весь остальной мир тошнит. И самое главное - неспособностью самим себе в этом признаться.
Эту тему просматривают: 44 (пользователей: 0 , гостей: 44)
Ваши права
|
|
Ответить с цитированием