Війна путінської росії проти України

[матвиец]

Невзоров - Историей России гордиться нельзя (Особый взгляд) (2013.07.14)

Во все времена росии и СССР все и всегда знали - что в новостях врут, милиции доверять нельзя, государство обманет,
правду говорить громко нельзя - а то и вообще ее говорить нельзя а то посадят,
и что в Америке и Европе живут лучше.
И что мы начали слышать в течении этого 2014года от росиян - у них одна только правда стала рассказываться по новостям,
жить они резко стали лучше чем Европейцы и Американцы, государство их не обманывает
и очень сильно стали верить в ихнюю правду...
Мне даже как то и жалко их...
Это же как нужно было так умело стольким людям мозг забить...?
Что 25тый кадр все таки существует?

[Вадим Ру]

Больше похоже НА башни-ИЗЛУЧАТЕЛИ у Стругацких. Впёрли шось на телевышки и соты связи мобильной, и давят по активности мозга излучением,
шось схоже у нас в Киеве в советские времена исследовали натурно. Повышение гипнабельности вполне возможно комплексными методами.

- - - Добавлено - - -


ДІД КОМЕНТІРУЄ ІНТЕРВ'Ю ПОРОШЕНКА ВІД 21.09.2014

http://repka.club/blogs/svirid-opanasovich-na-strazhi-mirovogo-poryadku/item/805-did-komentiruie-interv-iu-poroshenka-vid-21-09-2014

КИЇВСЬКА РУСЬ ЗА ЧАСІВ КНЯЗЯ ОЛЕГА

http://repka.club/istoriya-ukrajini/item/804-10-kyivska-rus-za-chasiv-kniazia-oleha

[n-ski]

Когда в XI веке дочь киевского князя Ярослава Мудрого Анна покинула златоверхий Киев… Нет-нет, не пугайтесь, не стану язвить — мол, в те времена на месте Москвы медведи в чащах резвились — я о другом. Итак, когда Анна, ставшая супругой короля Генриха I и королевой Франции, прибыла в Париж, то была шокирована немытостью и невежеством французской знати. Да и сама французская столица на фоне процветающего Киева показалась ей антисанитарной трущобой…

А потом Киев накрыла «атомная бомба» XIII века по имени Батый… И в считаные недели наше протогосударство из субъекта европейской политики деградировало до состояния объекта. Наш народ на столетия оказался лишенным собственной государственности (впрочем, случай не редкий в мировой истории). Как территория мы оказывались частью то одного, то другого государственного образования, нас постоянно раздирали на куски. И эти куски никак не могли срастись в одно целое.
Украинцы не любят власть. И это не наша заслуга. Просто исторически так сложилось, что у нас столетиями не было собственной власти. А чужих — русских царей, польских панов, et cetera — не любить легко. Когда же у нас появлялось некое подобие собственной власти, то она была выборной. А когда гетмана выбирали, то «для профилактики» били кнутом между лопаток — чтобы корона не выросла. (Кстати, одна из первых в Европе конституций была написана у нас в 1710 году; да, принять ее не получилось, но оцените красоту попытки…) Поэтому мы искренне не понимаем, как можно обожать президента, даже если бы страна и процветала. Мы традиционно не любим своих президентов. Не будем любить и будущих. Потому что президентов надо не любить, а контролировать. И регулярно менять — чтобы корона не выросла. По-вашему, это не европейское мышление? И разве в нашем подходе можно найти хоть малейшее сходство с российским восприятием власти?
Украинцы двуязычны. И второй язык — не обязательно тот, на котором я сейчас пишу. Любой «вуйко з Карпат» помимо украинского знает еще польский, венгерский или румынский. Кстати, любой украиноговорящий за два месяца способен освоить польский.
Элина СЛОБОДЯНЮК

[afa14]

Достаточно скромная и малоприметная новость

Госсекретарь США Джон Керри впервые встретился со своим иранским коллегой Мохаммадом Джавадом Зарифом и обсудил с ним угрозу со стороны "Исламского государства" (ИГ).

Но возможно эта скромноя новость будет иметь глобальные последствия.Возможно. Почему запостил в эту тему? Я уверен,что обсуждались там не только вопросы связаные с исламистами, а и с нефтью

[boroda_de]

А мне кажется, наоборот. Они открыли свое лицо.

Ведь негодяи, воры, жополизы были всегда. Только это считалось неприличным, это не афишировали, это старались скрывать. Прогибались перед начальством в интимной обстановке, а не прилюдно, воровали тайком и понемногу... Для очень многих, потенциально склонных к деградации, нормы приличия были тормозом, и люди так и прожили всю жизнь, оставшись в рамках хорошего тона.
...

Так оно и есть...
фраза писателя Фритца Грассхофа про фашистов:"А откуда в народе оказалось столько ублюдков?Ответ очень прост: они всё время были в народе. Они продавали тебе пирожные, подметали улицы и считывали показания счётчиков и ты был вежлив к ним..."

[Вадим Ру]

http://repka.club/blogs/item/808-putinu-nie-spalos

Він сидів на кушетці, з удівлєнієм разглядуя все вокруг, і монотонно бормотав:
- Я нормальний, нормальний… Я нормальний…
Наконєц його взгляд упав на стоящій на тумбочці тєлєфон. Путін подняв трубку і набрав номер.
- Шо? - сердито спросила трубка.
- Прівєт, Пєтя! - обрадувався Путін. - Як погодка в Кієвє, як діла?
- Ти оце в три часа ночі звониш спитать за погоду? - поінтєрєсувалась трубка. - Хрєнова погода, "гради" їбашать вовсю. Твої, мєжду прочім, "гради".
- Какіє такіє "гради"? - удівілся Путін.
- Володя, проспишся - перезвони...

- Я нормальний, нормальний… - повторив нєсколько раз Путін для пущєй убєдітєльності і снова набрав той же номєр.
- Альо, Пєтя? Я хотєл узнать, можем лі ми договориться про продлєніє срока базірованія Чорноморського флота в Криму?
- Іздєваєшся? Ти же Крим ще весной аннексірував. Отдавай його назад, урод.
- Анне… шо? - уточнив Путін.
- Не "шо", а когда войска отвєдьош согласно мінского мєморандума?
- Якіє войска, шо ти заладіл про войска? - обідився Путін. - Єслі б я ввьол войска, це була б уже інтервєнція. А зачєм оно мнє?
Тєм болєє, шо мєжду нашими странами прочні дружеські связі і ми всєгда можем договориться.
А про совмєстний газовий бізнес і про то, шо Росія являється гарантом вашей безопасності согласно мєморандума 1994 года, я вообщє молчу.
- Володя, ви з Кісєльовим сахарніцу перепутали і тебе торкнуло вмєсто нєго? - спитала трубка. - Начни ісполнять хотя би Мінскі договорьонності, там буде видно.
В трубкє протівно запищали короткі гудки.
- Я нормальний, я совєршенно нормальний… - шептав Путін, обрєчонно глядя на свої руки. Затєм снова подняв трубку і потянувся до кнопок.
- Прівєт, Гєля! Як діла, як погодка в Бєрлінє?
- Гєрр Владіміровіч, як у вас прийнято говорить в такіх случаях, какого хєра? - спросоння уточнила трубка.
- Наші только шо с G20 вернулись. Говорят, встрєча пройшла вєсьма продуктівно, - похвастався Путін. - А я вот жду приглашенія на G8, а його всьо нєт.
Може ти в курсє, когда собіраємся?
- Нє раньше, чєм виведеш войска і вєрньош Крим, - прєдположила трубка. - Хотя, шо гораздо болєє вєроятно, вже послє твоєї смерті.
- Гєля, які войска, який Крим? - іскрєннє не поняв Путін. - І за шо мою доцю голландці з позором вигнали, шо она тєпєрь послє каждой прогулки Москвой
лупить мене сумочкой по башкє і оре, шо нє хоче жить в етом болотє? Обідно!
- Гєрр Владіміровіч, послєдній раз повторяю: под кайфом сюда не звонить. І нєт, санкції ми нє отмєнім, пока не убєрьош войска.
- Я нормальний, я нормальний… - повторяв Путін, всхлипуя. По щоці прєдатєльскі покатилась одіночна сльоза.
Він нажав кнопку на коммутаторє і в комнату тут же вбєжал обрадуваний Шойгу.
- Владімір Владіміровіч, бліцкріг?
- Какой бліцкріг? - перепитав Путін.
- Ну, начінаєм одноврємєнну массіровану атаку на хохлов с Крима і по лінії граніци?
- Ти шо, долбойоб? - розізлився Путін. - Какую атаку?
- А ви шо, рішили окопаться в двух депресівних рєгіонах? - разочарованно спитав Шойгу. - Так ми же їх не прокормим, єслі нє отвоюєм продукти пітанія у Маріуполя
і прочіх аграрних областєй.
- Депресівних рєгіонах?.. Я нормальний, я вполнє нормальний… А шо ми дєлаєм в депресівних рєгіонах? - Путін снова с ужасом посмотрєл на свої руки.
- Хєрачим, Владімір Владіміровіч. Помнітє? "Хєрачить, хєрачить, за два дня расхєрачу Кієв, за нєдєлю возьму Бєрлін", - напомнив Шойгу
і нєтєрпєліво уточнив. - Так шо, отдавать приказ на бліцкріг?
Подбородок Путіна прєдатєльськи задрожав. Він закрив ліцо руками і розридався.
- Шо с вамі, Владімір Владіміровіч? - іспугався Шойгу.
- Зачєм, вот зачєм я туда полєз? - плакав Путін. - Був уважаємим в мірє лідєром, наслаждався баблом, поднімав Росію с колєн.
Мєня Меркель любила, Обама целовал в жопу со своїми перезагрузками. Чєго не хватало?
- А ісконно-русскіє зємлі, а Майдан, помнітє? Дурной прімєр заразітєлєн - ваші слова, - осторожно об'яснив Шойгу.
- Це ти віноват, - проричав Путін, хватая Шойгу за горло. - Ти мєня воврємя не остановив. Хєрачить, хєрачить!
Путін прийнявся хєрачить Шойгу башкой об рєзінову стєну.
- Наконєц ви вернулись! - обрадувався той. - А то я вже було іспугався, шо еті ночниє депресії добром не кончаться. Прікажетє начать бліцкріг?
- Хєрачить! - верещав Путін, захльобуясь сльозами і остєрвєнєло колотя Шойгу по башкє.
Тєм врємєнєм полна Луна за окном плавно уходила за горізонт і над Крємльом поднімалось Солнце…

[serg5791]

В россии устроили настоящий "совок". http://vk.com/etorostov Серьезное ДТП устроенное пьяными "вежливыми" на военной машине со смертями и значительными материальными ущербами - в основных новостях замолчивают, есть информация только на местных ресурсах и соц.сетях.
Зато на многих городских форумах россии после "марша мира" пошла огромная волна ненависти и жажды войны.
"Хотят ли русские войны?"- всегда хотят.

[Терминатор]

Мужики, чё, неужто всех под одну гребёнку...

[sdv]

Мужики, чё, неужто всех под одну гребёнку...

Гриша, побойся бога, только ВЕРНЫХ ПУТИНЦЕВ.

[Drunya]

Разрядим обстановочку...

Если не в тему - извините.

"Закарпатська файта у зоні АТО" (Robin Fishur)

"Бійці 128 бригади зловили в зоні АТО сепаратистів. Робі Пуга навіяв мені своїм постом, як вони спілкуються із затриманими…

- Мішо, позерай, сепаратиста-м туй зловив.
- Десь го зловив?
- Туй на путьови.
- А се наш сепаратист вадь мацкальський?
- Фрас го знає. Йшов на машині. Я го остановив і зазвідав-ім, ди йде. Вун ми каже, ош у «магазин». Се се бовт по їхньому. Я вже сякий ош відпустити, або позераву – висить у машині лєнточка, ги сто жУків у шорі! Но то я го утяг із машини і положив на землю. Никай, там лежить. А пак знайшов-ім у багажнику автомат. Думаву, ош се се мацкаль.
- Може узвідати, де суть го цімбори?
- Мож. Айбо вун нич української не розуміє. Я пробував. Вун лем на ня упозерався ги баран на нові ворота. Нич української не розуміє.
- Йдеме. Я попробую.

- Добридинь! Як ся маєш? Не тисне шнурок на руки?
- Что?
- Дораз тя уєбу та бде ти і «что» і «как». Як ся пишеш?
- Пішеш?
- Айно! Фамілія, ім’я, по батькови. Удкідь-ісь?
- Іванов Іван Івановіч
- Не миригуй ня, бо точно тя дораз уєбу. Маєш метрику даяку?
- Что?

(чути звук удару у вухо)

- Я тя придупреждав, ош не миригуй ня. Метрика є? Паспорт по вашому. Утлевел. Аусвайс. Пітьо, як бде по англицьки паспорт?

(Пітьо помагає)
- Па-ас-с-спо-орт
- Дякуву.

(До сепаратиста)
- Ду ю спікінглиш? Ху із он дьюті тудей! Паспорт маєш? Паспорт!
- Да. Вот в карманє.
- Так. Іванов Іван Іванович. Не надурив. Зря-м тя у вухо ввалив-ім. Но вибач. Малинько-м нись миригований-ім. Айбо паспорт мацкальський, ге?
- Что?

(чути звук удару у друге вухо)

- Пувів-ім ти, ош не чтокай. Кажу, ош паспорт мацкальський. Як ісь-ся туй оказав?
- Оказав?
- Айно, оказав. Прописаний-ісь у Ростови, а йдеш із лєнточков і автоматом у Україні. Лем не кажи ми, ош ся заблудив.
- Заблудив?
- Ти што, дЕбіл єден? Не розумієш української, то бдеме по русскі. Звідаву, ош КАК ти ся туй оказав? ПРІЄХАЛ, звідаву, як, до фраса?
- Чєво???

(чути черговий удар у вухо)…

Щоб мацкальські солдафони не получали у вухо – пропоную їм вивчити наступні запитання, які бде ставити їм закарпатська файта у зоні АТО:

Як ся пишеш? – Фамилия, имя, отчество?

Де йдеш, до фраса? – куда вас черти нєсут?

Маєш метрику даяку? – У Вас есть какие-то документы, которыє удостоверяют вашу личность?

Де суть твої цімбОри? – В каком квадрате находится группа Ваших войск?

Кулько вас туй? – Каково количество вашей группы?

Ти дЕбіл єден? – Мне кажется, вы не поняли сути моего вопроса.

Не миригуй ня – Ваши вопросы очень похожи на желание затянуть время или обмануть меня. Это не может не злить. Особенно на фоне всеобщей нервозности в зоне АТО.

Дораз тя уєбу – Вы вынуждаете меня применить к вам методы физического воздействия. Это претит моему мировоззрению, но Вы не оставляете мне других вариантов получения необходимой нам информации с Вашей стороны."