Я не зря ссылку на краматорский форум дал. Это не оскорбуха - там народ ведёт обсуждения очень интересные.Сообщение от DigitalCrash
И в той темке на которую ссылка прямо указывает - тоже есть кой чего интересного.
Статей сейчас злых много появилось - и что с ними делать? Обсуждать? Смысла не вижу.
А чиряк должен вызреть - потом либо сам лопнет либо к хирургу, ещё можно расколупать грязным ногтем и заражение заработать(с возможной гангреной и ампутацией)
Теперь моя личная логика понятна?
Что то заколдованная страница на "братском" форуме никак не могут осилить уже которую неделю.
НУ це для тих,хто на паркані висить......
В Ростове массово опознают трупы российских солдат
В Ростове-на-Дону на базе одной из местных воинских частей открылся центр по опознанию трупов российских солдат, погибших в Украине. Сейчас в его холодильниках находятся сотни неопознанных тел. Часть из них одета в форму Вооруженных сил Российской Федерации, другая - в форму ополченцев. По некоторым данным, среди последних немало российских военных специалистов, ранее заброшенных на территорию Луганской и Донецкой областей
По всей видимости, речь идет об огромном морге в так называемом "Военведе" - микрорайоне на Северо-Западе Ростова, построенном специально для военных. Огромное трупохранилище здесь появилось еще в годы "первой чеченской" войны и способно вместить до нескольких тысяч тел погибших. Здесь же находится и центр судебно-медицинской экспертизы, специализирующийся на опознании погибших путем исследования ДНК. После подписания представителями Бориса Ельцина так называемых хасавьюртовских соглашений и трупохранилище, и центр по опознанию были законсервированы. Но с началом необъявленной агрессии против Украины услуги скорбного учреждения потребовались России вновь.
Разумеется, работа центра опознания в "Военведе" строго засекречена. Журналисты и представители общественности на его территорию не допускаются. Пропуска выписывают лишь близким родственникам погибших, приезжающим на опознание. Со всех них берется подписка о неразглашении.
https://www.facebook.com/olena.stepo...328099518053:0
АТОшный водо-фитнес.........
Тут на тролей жалуются но если я имею убиждение которое комуто не по душе то тогда я троль токо моня никто не заставит любить ЕВРОЖОПУ А ТЕМ БОЛЕЕ АМЕРИКУ европу лично видал из нутри а в США 2 дяди жывут приездили в гости и ето не те мужыки из нашего рода таких скупердяев у нас нет и небыло.
А события начиная с февраля на майдане и до дня сегоднишнего я предсказал в подробностях и даже то что жыдок президентом будет и тому есть 5 свидетелей
- - - Добавлено - - -
Ну так тут - шоб поржать ну и логика интересная - прям как на наших страницах с утреца сёдни
http://repka.club/blogs/vsyake-razne...2-vtrata-vtrat
Стас Міхайлов відмовився від концертів в Україні, попутно повідомивши, що підтримує позицію Путіна…
От і всьо, капєц нам, рібята. Довипендрювалися… Послєдствія цього рішення вже дають про себе знать…
1. Гривня сильно упала. Пока правда всього одна, ну достаточно низько. Практично – додолу…
2. У Тернополі і Франківську формуються величезні колони біженців, шоб іти на концерт Міхайлова пішки в Челябінськ…
3. Слава Вакарчук покинув сцену і удалився в монастирь. Чогось – в женський. Чого саме туда – уточняється…
4. Мер Києва Віталій Клічко, узнавши про цю новость, з отчаянія сильно ударив кулаком в стіну…
Вона оказалась з гіпсокартона (ще один нерозкритий злочин времьон Черновецького) і там получилась велика дірка…
Попутно (нечаянно) прибив уборщицю, що обдирала в коридорі з паркету старі, ще майдановські жвачки. Женщина пока жива, ну состояніє її тяжоле, кажуть врачі…
5. Ірина Фаріон почала писати статтю “Незрима тиша стала на кобзаревій Вкраїні… Покаймося браття, бо як не ми то хто, блядь…”
6. Олег Ляшко випустив нові борди з текстом “Я поверну Стаса”…
Кажуть, що готується нова серія плакатів, де буде показано, як саме і уякий спосіб він його буде повертать”
7. Священники Києво-Печерської лаври міняють оздоблення храмів і срочно вішають новий іконоСТАС…
8. Петро Порошенко послав Путіну на мобілку смс-повідомлення “Скатіна, ти Володька, все-таки, і вообще Гітлєр”…
Оттуда прийшов отвєт: слуха тепер свою Вірьовку імені хора”… І якийсь тупий смайлік… Петро Олексійович отвєтіл: “хуйло” ну не одправилось,
бо кончились гроші на телефоні…
9. 445 депутатів Верховної ради заявили, що терміново одправляються в зону АТО, щоб бути ближчим до Стаса Міхайлова хотя би географічно…
10. Давид Жванія почав випускать діски з раннім Поплавським, видаючи його за послєдній альбом Міхайлова…
Розповсюджувачі дісків скаржаться, що столичні меломани пізнають поддєлку і б’ють їх за це в ліцо… А Жванія їм каже: “Ідітє нахуй работайтє, убєждайтє…
Невідіма рука ринка все одрегулірує, бля буду…”
І це тільки початок. Шо буде дальше – страшно представить…
Регистрация этого года, 27 сообщений, грамотность школьника (это типа в 42 года), характерный словарный запас...
Ну и главное - сама ваша ватная позиция, это при том, что ни европу ни америку вас любить никто не заставляет. А насчет дядей-скупердяев из США - это только ваши дяди... люди практически не меняются в лучшую сторону. Только через серьезные испытания...
ПОНІМАЄТЄ, ДОКТОР, Я БОЛЬШЕ ТАК НЄ МОГУ
- НАПИСАВ ДОХТУР ЛІВСІ
- ОПУБЛІКОВАНО В ДІАГНОЗИ ДР. ЛІВСІ
.Дохтур, конєшно, кулінар не очєнь, но він знає, шо єслі тісто усєрдно місить, а потом надовго оставить, то воно скисне.
Так і люба ідєя, замішана на лжі, рано чи поздно приходить в нєгодность, єслі оставить її без вніманія.
Порождая трєвоги і непонятні вопроси нє только у оболванєних нею, но даже у власних творцов...
- Понімаєтє, доктор, я больше так нє могу, - плакав Кісєльов, уткнувшись в кушетку.
- Я же видающійся журналіст, популярний тєлєвєдущій, нєпрєвзойдьонний аналітік і талантлівий драматург.
На кого уходят мої лучшіє годи? Вот посмотрітє.
Кісєльов достав планшет і протянув його доктору Менгєлє.
- Путін наш сєрафім, хєрувім, ангєл і божий дар, - с прідиханієм говоріла якась женщіна в мікрофон перед камєрой.
- Когда он роділся, Луна находілась в Марсє, а Вєнєра совокуплялась с Альфа-Центаврой. Поетому вся єго жизнь проходить под знаком лінгама…
- І дальше по тєксту, - Кісєльов виключив ролік і спрятав планшет. - Прічом ми тріжди поганяли її на поліграфє - она нє врьот.
- Ай, замєчатєльно, - радувався Менгєлє, потираючи руки. - А шо там дальше, давайтє досмотрім.
- Доктор, ви іздєваєтєсь? - растєрявся Кісєльов. - Ми сєйчас говорім обо мнє, а нє о нєй.
- А шо о вас говоріть? - пожав плєчами доктор Менгєлє.
- Вон как всєгда пакєтік с бєлим порошком, депресія с ломкой пройдут послє пєрвой же дози.
- А знаєтє, доктор, мнє іногда кажется, шо от вашего лєкарства я тупєю до уровня зрітєлєй,
- признався Кісєльов, жадно хватая пакєт. - І в такіє момєнти мнє хочєтся бєсконєчно смотрєть на Путіна і пєть радості гімни,
погружаясь в пьянящєє чувство бєсконєчной любві… Доктор, нєужелі я підарас?
Я же всєгда був гомофобом, єщо с тєх пор, как лучшій друг прєдложил попробовать, а я по юності согласілся…
- Ти скорєє криса, - перебив його Менгєлє. - Умне животне, но протівне до омєрзєнія.
Я когда віжу твою налисо бриту рожу, так і хочеться вмєсто кокаїна дать борної кислоти. І какого ти мнє тут жалуєшся на своїх зрітєлєй?
Ти сам їх такімі сдєлав своїми дебільними сюжетами, непризнаний гєній піздєжа.
Доктор Менгєлє достав блокнот і прийнявся шото туда нєрвно записувать.
- Ну, допустім, своєй віни я не ощущаю, - признався раскраснєвшійся Кісєльов. - Я только виполнял пріказ…
- Рудольф Гєсс тоже так говорив, - буркнув Менгєлє. - А єщо он добавлял, шо імєнно прікази прівєлі його к суду і, єстєствєнно, к вісєліце.
- Гєсс умєр своєю смєртью, - злякано сглотнул Кісєльов, машинально поправляя галстук.
- А тут імєются разні мнєнія. В любом случає, ти не Гєсс. Ти Гєббєльс. А на роль Гєсса скорєє прєтєндуєт Мєдвєдєв, такой же тупой і наївний…
Кстаті, напомніть, шо проізошло с Гєббєльсом?
- Я знаю, - сухо сказав Кісєльов, поднімаясь с кушеткі. - А ваш трєтій рейх, дєдушка, давно загнувся. Так шо хватіт жить прошлим.
Кісєльов сунув пакєт с порошком за пазуху і вийшов, громко хлопая двєрью. Менгєлє грустно вздохнув і достав фотографію Гітлєра:
- Ах, мейн фюрер. Зналі би ви, какіх ідіотов приходиться мнє лічить на старості лєт…
- Доктор, позволітє? - двєрь пріоткрилась і в комнату осторожно просунув морду Лавров. - У мєня тяжелейшій крізіс самоідєнтіфікації.
- Всє послалі? - догадався доктор.
- Да, - жалобно признався Лавров. - Так і сказалі: пока войска з України нє вийдут, нікому ти і нахрєн не нужен.
- Потому шо врать надо мєньше, - скєптічєскі замєтіл Менгєлє.
- Так а шо я? Шо прікажут, то й говорив. Так за шо же мєня?..
- А Ріббєнтропа за шо? - напомнив Менгєлє. - Безобідний дєдушка був, інтєллігєнтний. Тоже любив поплакаться послє пива со шнапсом.
- Вот і мнє всєгда інтєрєсно било, за шо Ріббєнтропа? - взволновано признався Лавров. - Кстаті, я шо подумав…
Может, ви с Мєркєль по поводу санкцій поговорітє, как нємєц с нємцем?..
- Гітлєр санкцій нє боялся і другім вєлєл не бздєть, - отрєзал Менгелє. - Для вас шо важнєй, война ілі благополучіє?
Єслі благополучіє, то виводітє войска і я пошол. А єслі война - то всє нитікі ідут строєвой на пєрєдовую, даже прєстарєлиє сноби в дебільних очках.
- Очєнь даже хароші очки, - обідився Лавров. - В вашем рейхє такіх нє било.
- Потому шо за ніх расстрєлівалі, - парірував Менгелє, снова записуя шото блокнот.
Лавров висунув голову і плотно закрив за собою двєрь.
- Ідіот… - проізньос йому вслєд Менгелє. - Боже, куда я попав? Обєщали войну з полнимі лагєрямі воєнноплєнних,
а по факту сплошниє латентниє алкоголікі з комплєксом Наполєона. Ех, фюрер, фюрер…
Менгелє открив сейф і достав старінну бутилку шнапса.
- Ти доктор?
Дверь вдруг вилетіла вмєстє з дверной коробкой і уперлась в протівоположну стєну. В пройомє стояв бугай з золотим унітазом под мишкой.
- Мнє в послєднєє врємя чєго-то кажется, будто я нє совсєм живой. От етого єсть таблєткі? - освєдомівся бугай.
- Конєшно! - обрадовано улибнувся Менгелє і потянувся за полонієм. - Возьмітє, шоб нє казалось, а уже навєрняка. Випить желатєльно сразу...
- Спасібо!
Бугай нємєдлєнно забросив полоній в свой рот і запив водой с золотого унітаза.
- Кстаті, а оно безопасне? - на всякий случай поінтєрєсовався він.
- В вашем случає так вполнє, - обнадьожив доктор. - Єслі прімєтє дополнітєльну дозу, хуже вже точно не стане.
- Тогда давайтє, - бугай протянув руку і взяв повну охапку полонія. Затєм гєроїчєскі його проглотив, слєгка скривившись.
- А знаєтє, дєйствітєльно как-то лучше, - признався він. - Такоє любопитноє чуство… Шо ето может бить?
- Откуда мнє знать, могу только догадуваться, - засіяв от радості доктор, доставая блокнот.
- Ложитєсь-ка на кушетку і подробнєнько опісивайтє свої ощущєнія. А золотую сантєхніку вон в тот уголок поставьтє, она вам тєпєрь точно нє прігодітся…
Эту тему просматривают: 3 (пользователей: 0 , гостей: 3)
Ваши права
|
|
Ответить с цитированием
