У понеділок, 8 липня, стало відомо, що на 92-му році пішла з життя славетна "нічна ластівка", під час війни – заступниця командира ескадрильї 46-го гвардійського жіночого полку нічних бомбардувальників 4-ї Повітряної армії 2-го Білоруського фронту Надія Попова.

Закінчивши школу в місті Сталіно (нині – Донецьк), Надія Попова вчилася в аероклубі, а в 1939 році приїхала до Москви, щоб стати військовим льотчиком. Познайомилася з Героєм Радянського Союзу Поліною Осипенко, яка посприяла направленню Попової до Херсонської авіаційної школи ОСОАВІАХІМа, потім – до Донецького військового авіаційного училища. У травні 1942 року Надія Попова у складі 588-го бомбардувального нічного жіночого авіаційного полку вилетіла на фронт.

Німецькі військовослужбовці називали нічні бомбардувальники По-2, пілотовані дівчатами, "нічними відьмами". Льотчиці на той час вже 46-го гвардійського жіночого полку нічних бомбардувальників воювали на території України, в Криму, Білорусії, Польщі і на території гітлерівської Німеччини.

Надія Попова здійснила 852 бойових вильоти. 23 лютого 1945-го в указі про присвоєння звання Героя Радянського Союзу прізвища її і її майбутнього чоловіка Семена Харламова розділяло лише кілька рядків, а днем весілля вони завжди вважали 10 травня 1945-го, коли розписалися один за одним на Рейхстазі: "Семен Харламов, Саратов", "Надя Попова з Донбасу". Вважається, що Надія і Семен стали прототипами Маші і Ромео з фільму Леоніда Бикова "У бій ідуть одні старики" – Семен Харламов був консультантом стрічки. На щастя, їх історія кохання, на відміну від екранних героїв, мала щасливе продовження.

Жила гвардії майор запасу, почесний громадянин міста Донецька і громадський діяч Росії Надія Попова в Москві.





Матеріал взято http://tvi.ua/new/2013/07/08/pomerla..._nadiya_popova