Ну так еще при Мешкове процесс начался было. И те же лозунги та же пропаганда... Просто тогда не обломилось. Думаю в рашке даже на завоевание Марса есть свой план. И ничего, что это нереально- план все равно есть.
Вид для печати
Ну так еще при Мешкове процесс начался было. И те же лозунги та же пропаганда... Просто тогда не обломилось. Думаю в рашке даже на завоевание Марса есть свой план. И ничего, что это нереально- план все равно есть.
Еге, я раньше тоже металлургические комбинаты строил. А щас работаю на пенициллиновой фабрике ))))
- - - Добавлено - - -
Бугога )))
Кацапы празнуют годовщину с дня начала подготовительных работ к строительству Керенского моста:
http://forum.clubsx4.ru/showpost.php?p=2273138&postcount=28010
Мне особо понравились улетающие гуси в конце видео )))
Ну кака волна зрады в инете сёдни! Круть скоко долбо№бов выперлось.
Видать совсем жесть настала.
Ничо, переживём и это нашествие.
Усе буде Укаіна :-)
https://www.youtube.com/watch?v=8MtNMrmRuiM
- - - Добавлено - - -
https://www.youtube.com/watch?v=JhOxF7XRJwo
Помню это видео на тубе. Прокоментирую так, узнал о нём от родни с рашской стороны - отзыв был как: о коментариях и расследовании от "уважаемых-знающих" людей - впрочем пусть каждый будет судить сам о этой склейке.
У меня лично доверие давно исчерпалось. Воспринимаю только факт смерти - всё остальное от лукавого.
Сколько бы там ни было сторон, сегодня не время их рассматривать. Это надо чувствовать и понимать.
Котляр Євгеній Миколайович народився у місті Харкові 14 квітня 1980 року. Закінчив Харківський інститут радіоелектроніки (ХІРЕ). Був активістом екологічної організації «Зелений фронт», працював промисловим альпіністом. Був активним учасником акції протесту проти вирубування дерев в парку Горького в Харкові. Тоді він разом з іншими альпіністами прив'язав себе вірьовкою до дерева на знак протесту.
Входив до складу третьої сотні Самооборони на Майдані. Загинув від кульових поранень 20 лютого 2014 року на вулиці Інститутській в місті Києві під час перестрілки: він прикривав людей щитом і відводив поранених.
Вложение 245917
21 листопада 2014 року Котляру Євгенію Миколайовичу присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно) — за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народу, виявлені під час Революції гідності.
Залишилися батько й молодша сестра.
Батько героя — харків’янин Микола Іванович Котляр — написав вірш на смерть сина:
Сыну
• Моя кровинка, я горжусь тобой,
• В тылу не ждал огонь заградотряда.
• Ты мог уйти. Ты принял этот бой,
• Хотя свистели роем пули рядом.
• Когда на землю падали друзья
• - С фанерками нельзя в такую драку! -
• Казалось - даже выстоять нельзя,
• Вы поднялись, и Вы пошли в атаку!
• Я б так не смог. Немногие б смогли.
• Склоняюсь к дорогому изголовью.
• Вы - гордость, совесть, честь своей земли,
• И землю эту Вы полили кровью.
• Прости, я снова плачу, мой Герой.
• Ты принял не спонтанное решенье.
• Как ты мне нужен здесь, сейчас, живой.
• Я ненавижу жертвоприношенье.
Герої не вмирають!
- - - Добавлено - - -
https://www.youtube.com/watch?v=Yo8UwPJtl4I
http://www.poetryclub.com.ua/upload/...l/00479241.jpgМамо, не плач, я повернусь весною
( присвячую матерям загиблих героїв)
Мамо, не плач. Я повернусь весною.
У шибку пташинкою вдарюсь твою.
Прийду на світанні в садок із росою,
А, може, дощем на поріг упаду.
Голубко, не плач. Так судилося, ненько,
Що слово бабуню вже не буде твоїм.
Прийду і попрошуся в сон твій тихенько
Розкажу, як мається в домі новім.
Мені колискову ангел співає
I рана смертельна уже не болить.
Ти знаєш, матусю, й тут сумно буває
Душа за тобою, рідненька, щемить.
Мамочко, вибач за чорну хустину
За те, що віднині будеш сама.
Тебе я любив. I любив Україну
Вона, як і ти, була в мене одна.
Оксана Максимишин-Корабель
12 лютого 2014р
Кто-нибудь знает этого человека? http://www.sobytiya.info/news/16/60355 Сегодня в ФБ увидел...